***
Якщо на щонайменшого гачка насадити дві-три мурахи, можна упіймати й головня, і в'язя, й верховодку чи чехоню. Клює риба й на яйця-кокони мурах.
Вiзмiть емальовану каструльку, десь на пiвтора лiтра, вiдмiряйте пiвсклянки жовтого (!) гороху, засипте його туди, залийте водою приблизно на чотири- п'ять пальцiв. Якщо є час - нехай горох замочиться 6-8 годин, якщо немає - не страшно, запалюйте конфорку - хай так вариться. Коли вiн почне закипати, знiмiть пiну, що утворилася на поверхнi, бо збiжить i погасiть вогонь. Закипить - зробiть меншим вогонь дайте гороховi спокiй.
За годину перевiрте, як там самопочуття вашого клiєнта вже не лишайте його надовго самого помiшуйте та розчавлюйте ложкою цiлi горошини.
Десь через 15-20 хв повинна утворитися суцiльна маса, з якої будуть вилiтати бризки невипареної води разом з шматочками горохової кашi. Настає дуже важлива мить. Слiд не проiавити момент, коли випариться вода. Це не важко визначити за невеличкими гейзерами, з яких замiсть крапель води, буде виходити пар, а сама маса буде неначе дихати навiть видавати звуки, подiбнi до "пуфффф".
Настає черга засипати манку. До склянки, у якiй був горох, всипаємо на два пальцi манки Поступово пiдсипаючи до гороху, ретельно вимiшуємо, не знiмаючи каструльку з вогню, перегортаючи корж з боку на бiк. Перегорнувши 4- 5 разiв, треба вiдщипнути маленький шматочок спробувати розкатати його пальцями. Якщо вiн добре розкачується, не береться до рук не кришиться - страва готова, вимикайте газ та виймайте мастирку з каструльки.
Якщо робити до кiнця за правилами, то вимiшувати мастирку слiд, не торкаючись до неї руками, бажано дерев'яною ложкою, щоб вона якнайдовше не скисала. Але я нiколи не дотримуюсь цього правила, бо якщо навiть вона пропаде, то не ранiше нiж через двi доби. i навiть, якщо ви iдете у вiдпустку, мастирку можно з тим же успiхом зварити на вогнищi.
***
Київська мастирка
Стакан жовтого лущеного гороху замочується на 5-6 годин. Потім розварюється на повільному вогні до однорідної кашки в яку поступово всипають біля пол-стакана манної крупи добре перемішуючи. Щоб горох швидше розварився можна додавати підлогу чайної ложки харчової соди або варити її 20 хвилин в "скороварці". Додатково в мастирку додають жовток курячого яйця (можна білок), декілька крапель соняшникової олії і половину чайної ложки меду. Для сазана, персонально, декілька крапель анісового масла. Потім гарячую мастирку завертають в чисту ганчіркову серветку і добре уминають руками. Основна вимога - мастирка повинна бути максимально м'якою і в теж час не змиватися з гачка протягом 15-25 хвилин (залежно від течії). На мастирку ловляться всі коропові риби. Ловлять як на донку так і поплавчаной вудкою на будь-якій течії. Язь більше любить коли мастирка наживляється на гачок кульками величиною з горошину, лящ - коли крючек замурований в грушоподібній грудці.
***
Олія, валокордин, валер'янка, ваніль, мед тощо приваблюють риб, особливо коли є течія. На порцію приманки - 100 г - досить 3-4 г добавки. А ще краще просто змазати нею поводок чи волосінь над гачком.
***
Дрібну рибу на поверхні водойми відганяють пересмаженими сухарями й гноєм.
***
Рибу приваблюють місця водопою тварин. Вони збивають у воду оводів, сліпнів, мух. Копитами роздавлюють молюсків, збивають мул.
***
У жарку пору риба вранці шукає їжу напівводи й на її поверхні. Після сходу сонця опускається до дна. В сутінках риба піднімається до поверхні.
***
Для рослинних наживок ліпші гачки з короткою цівкою, вони легко маскуються наживкою, колір гачка має бути близьким до кольору наживки.
***
Тваринна наживка на гачку повинна мати природний вигляд. Незвичне її положення, вид відлякує рибу.
***
Звертайте увагу на те, що повзає чи літає біля води. Можна відкрити чудову наживку.
***
Добре зарекомендували себе так звані комбіновані наживки. Наприклад, на гачок насаджують черв'яка, а на саме жало - горох, мотиль, опариш. Змішані наживки: мотиль з опаришем; личинка ручайника з мотилем; черв'як з хлібною м'якушкою; черв'як з консервованим зеленим горошком; опариш із тістом; пластівці "Геркулесу" з тістом.
***
Механічні суміші теж використовуються в практиці наживок: каші й тісто з кропом; хліб з картопляним пюре; м'ясо равликів, молюсків з тістом і кашами; хліб з нутрієвим салом; кукурудзяна каша з білим хлібом; хліб з медом; тісто з мотилем; хлібно-кров'яна суміш; кукурудзяна каша з білим хлібом тощо.
***
Не слід використовувати прокислі наживки. Щоб попередити прокисання, можна додати в них дрібку саліцилової кислоти.
***
Київську мастирку готують так: горох розварюють до кашоподібного стану, в нього засипають манну крупу, щоб вона розбухла. В тісто додають білок курячого яйця, кілька крапель олії та пів чайної ложки меду.
***
Ложку насіння коноплі підсмажують, товчуть у ступі або двічі пропускають через м'ясорубку. Білий хліб добре змішують із конопляною мукою і все це знову пропускають через м'ясорубку. Зберігають у целофановому мішечку.
***
Хорошу приманку для коропа роблять із підсмажених соняшникових чи конопляних насінин, розтовчених у ступі, змішаних із потовченим печивом та м'якушкою білого свіжого хліба. Розминають до тістоподібного стану.
***
Личинки плодожерки, що зустрічаються в плодах: яблуках, грушах, сливах, жолудях тощо - добра наживка. Якщо жолудів назбирати в банку, через годин 15 личинки повилазять з плодів. Для зберігання їх поміщають у скляну банку з піском та молотими жолудями.
***
Каша на фідер для теплої води (+14 і вище). Варимо горох так: заливаємо жовтий горох кип'ятком на годин 5-6, потім ставимо на малий вогонь, коли закипить, додаємо третину чайної ложки (не більше!)соди. Коли горох загусне і розвариться, виключаємо газ. Окремо готуємо "присипку": насіння соняшника (або коноплі, льнону, чи арахісу з лушпинням) злегка підсмажуємо і мелемо на кавомолці. Засипаємо в гарячий горох і мнемо до утворення маси, яка б не липла до рук, постійно додаючи соняшник. Хоч каша виходить густа, вона дуже добре розмивається, що для фідера важливо. На гачку переважно хробак. Риба - переважно лящ, карась, короп, рибець. Для фідера по дуже холодній (зимовій) воді: кормовий мотиль з сухарями - і ніяких ароматів! На гачку мотиль, якщо додавати в суміш ще й дрібного опариша, то - "бутерброт". Працює і під час поганого клювання влітку. Для фідера по мутній холодній воді: беремо хробаків разом із землею, ножицями старанно ріжемо хробаків на шматки, додаємо меленого собачого корму. Не естетично, зате ефективно.
Коли до борошна додати яєчний жовток та ще краплину анісової олії, можна приготувати смачну й запашну приманку, на яку добре ловиться усяка риба і взимку, й літньої пори. Дуже важливо зробити таке тісто в міру в'язким, щоб воно міцно трималося на гачку. А під час ловлі його зручно тримати в тюбику з-під зубної пасти. Для цього слід розкрити широкий його низ, набити в нього цієї приманки й знову закатати. З такого тюбика тісто зручно видавлюється й обмочується гачок.
***
Однією з найкращих наживок для ловлі коропових риб на весні справедливо вважається личинка бабки, котру ще називають казарою. Живе вона у воді, прикріпившись до стебла рогози, осоки та деякої іншої водяної рослинності. Інколи ефект ловлі на казару буває навіть кращим, ніж на мотиля, особливо тоді, коли гачок опускається у "вікна" поміж лататтям. Її полюбляють крупна плітка, краснопірка, в'язь і підлящик, окунь і навіть карась.
***
Ви, напевне, не раз були свідками справжнього риб'ячого буму, коли вилітає поденка. Риба тоді, де б вона не знаходилась, піднімається вгору й жадібно ловить комах, що падають на воду. Але не меншим делікатесом є й личинки цієї комахи, так звані метлиці, від яких теж не відмовиться ніяка риба, хіба що стара щука. А здобути ці личинки можна лопатою-совком на довгій ручці, котрою викидають на берег пласти глини з метлицею. Зберігати її можна кілька днів у сухому піску, сухій тирсі у прохолодному місці. На гачок личинку цю насаджують з голови.
***
Для підлідного лову краща наживка - мотиль. Втім узимку його важко зберігати, але досвідчені рибалки й тут знайшли вихід. Виявляється, мотиля невеликими порціями можна тримати, скажімо, у сірникових коробках у холодильнику чи на балконі.
***
У жарку літню пору важко зберігати наживки як рослинного, так і тваринного походження. Така ніжна й смачна для риби наживка, як мотиль, набагато довше зберігається всередині огірка чи картоплини. Для цього треба розрізати їх навпіл, зробити в обох половинках заглиблення і, поклавши туди мотиль, зверху стягнути їх звичайною медичною або ж якоюсь іншою гумкою.
***
Влітку дуже популярний у вудкарів і ручейник. Він хоч дещо міцніший від мотиля, але досить швидко псується. Тримати його на риболовлі слід у вологому мосі або ж мокрій ганчірці. Варто пам'ятати, що наживку цю ні в якому разі не можна зберігати у воді. Від загибелі цих личинок не рятує навіть часта зміна води у посудині, де вони знаходяться.
***
Більшість вудкарів, збираючись на риболовлю, різні наживки готують вдома. Проте дещо, наприклад, манну кашу, з успіхом можна швидко приготувати й перед самою ловлею, на березі водойми. Для цього варто наповнити водою з річки якусь посудину з широкою горловиною, насипати манної крупи й паличкою мішати її доти, поки вона не стане в'язкою. Одержана наживка дуже ніжна й добре збуджує риб'ячий апетит. До того ж вона має ще одну цінну якість - мїцно тримається на гачку. Помічено, що кльов риби на таку насадку буває кращим, коли на гачок намотувати цю тістоподібну масу за допомогою тієї ж палички, котрою ви вимішували манну крупу в посудині.
Всі насадки рослинного походження можна присмачити ароматичними речовинами, додаючи їх у тісто або просочуючи ганчірку, в якій зберігають насадку та принаду. Рослинні насадки застосовують для ловлі білої - нехижої риби, переважно верховодки, плітки, краснопірки, підуста, в'язя, ляща та іншої.
***
Пахнучі речовини - аніс, камфору, кріп - добавляють у тісто буквально краплями, інакше можна зіпсувати риболовлю. Олію беруть нерафіновану.
***
Кілька рецептів наживки з хліба, тіста, картоплі... М'якушку хліба з'єднати з плавленим сиром і розім'яти до еластичної маси.
***
М'якушку змішати з сирим яйцем, розім'яти й заварити в кип'ятку.
***
Розварити манку, остудити, розім'яти, додаючи суху крупу.
***
Замісити борошно на сирому яєчному білку і добавити меду.
***
Замішати круте тісто на фруктово-ягідному соку, найліпше на полуничному.
***
У невеличку тару з водою насипати крупу, дати постояти, поки вона не вбере повністю вологу й зав'язати в ганчірку, покласти на 18-20 хвилин у кип'яток.
***
Молоду, з жовтизною, картоплю разом із шкіркою варити майже до готовності в підсоленій воді; на гачок насаджувати кубики розміром приблизно 1x1 см.
***
Досвідченим вудкарям достеменно відомо, що не на всякого черв'яка риба клює однаково. Цю універсальну наживку можна зробити смачнішою, рухливішою на гачку, довести її до найвищої кондиції. Черв'яків кладуть у дерев'яну коробочку із свіжою травою, котру змочують кількома ложками коров'ячого молока. За добу або дві до виходу на риболовлю вони добре очистяться, а під дією молока зробляться пружними, позбудуться специфічного запаху й будуть звиватися на гачку, приманюючи до себе рибу.
***
Досить уловистою насадкою для білої риби є вівсяні пластівці "Геркулесу". Одну лише ваду мають вони: дуже погано розколюються й не тримаються на гачку. Рибалкам, що збираються ловити на цю приманку, можна рекомендувати досить простий і зручний спосіб її приготування. Пластівці треба розкласти тонким шаром на шматку марлі й обережно його згорнути. Одержаний рулон поливають 2-3 літрами кип'ячої води, аж доки пластівці повністю розпаряться. Потім так само обережно марлю розгортають, аби вони прохолонули й обсохли. Вирівнювати їх не треба, а насаджувати на гачок безформні шматочки такими, якими вони відриваються од марлі.
***
Ідучи на риболовлю, не слід класти в банку з черв'яками землю - краще траву. Тоді вони тривалий час будуть живими й досить рухливими.
***
Чудовою наживкою є різні види п'явок. Вони рухливі, міцно сидять на гачку й мають гострий запах. У наших водах п'явок понад два десятки видів. Добувають їх у болітцях під камінням, під кущами, серед топляків. Найбільше подобаються рибам коричневі п'явки плекситі, котрих можна назбирати на підводних стеблах очерету, рогози, осоки... На цю наживку добре клюють короп, головень, в'язь. Коли ж за допомогою сірника або гвіздка вивернути п'явку, то для окуня, мабуть, не знайти кращого делікатесу. Добувати ж їх можна і взимку. Ось хоча б у такий спосіб. Десь у затемненій частині водойми на мулисте дно опускають прив'язаний на жилці шматочок свіжого сала або риби. До нього через годину-півтори й присмоктуються кілька п'явок. Тримати їх слід у склянці, наповненій водою з цієї ж водойми.
***
Вже сама по собі приманка, приготовлена з густо звареної манної каші, є доброю насадкою при ловлі в'язя, підуста, плітки, густерки, підлящика. Та ще більш апетитними для цієї білої риби стануть маленькі балабушки каші, обкатані спочатку у крихтах білого хліба, а потім у плавленому сирі.
***
У досвідчених рибалок ніколи не виникають проблеми з черв'яками, навіть у надто суху погоду, коли докопатися до них особливо важко. У ті місця на городі, в садку чи на лузі, де у вологу погоду вони завжди бувають, треба вилити 5-6 відер води й накрити мішковиною чи якимось іншим щільним матеріалом. Через кілька годин тут можна буде на невеликій глибині накопати вдосталь цієї універсальної насадки.
***
І влітку, і взимку широко застосовуються різні насадки рослинного походження - розім'яте тісто, хлібна м'якушка, манна й пшоняна каші, мастирка тощо. Ці приманки ще більше приваблюватимуть рибу, якщо додати й розім'яти щіпку дафній, краще свіжих (котрими годують акваріумних риб). Така приправа годиться й для інших видів риб'ячих насадок.
***
Підуст-сильна й прудка риба, а засікшись на гачку, чинить чималий опір, бореться до кінця. Навесні та влітку підусти тримаються біля перекатів, а восени - відходять у глибокі місця, частіше туди, де річка вигинається, створюючи водоверті. Сюди й слід закидати гачок, наживлений гнойовим черв'яком. Та ловити підуста можна не лише на цю традиційну й широковідому наживку. Він полюбляє ще одну, справді "делікатесну" для нього насадку - шматочки білка круто звареного курячого яйця. Варто буде нагадати, що в цієї риби надто тверда, хрящувата верхня губа, тому гачок має бути якнайгострішим.
На риболовлю беріть із собою кілька видів приманок: опариша, парені зерна перловки і вівсяної крупи, тісто, замішане на білкові яйця й молоці, перегнійного черв'яка, гусениці; жуки, молюски. Спочатку випробуйте кілька приманок, щоб визначити найкращу.
***
Рухому наживку риба бере охочіше, ніж нерухому. Тому всю наживку треба надягати так, щоб вона продовжувала ворушитися.
***
Рибу завжди приваблює муть, тому іноді корисно кинути у воду суху глину, землю, пилюку або підняти мул з дна жердиною.
***
Помітно збільшується кількість покльовок, якщо в наживку з тіста, хліба, каші, плавлених сирків домішати розтерту масу мотиля, короїда інших личинок чи зелених водоростей або слизу риби.
***
Усі зернові наживки варіть у суміші з макухою, найкраще - конопляною. її можна замінити смаженим насінням соняшнику, льону, коноплів, попередньо подрібнивши їх у ступі.
***
Будь-яке тісто краще готувати не на воді, а на молоці, яєчному білку чи жовтку або на ягідному сиропі.
***
Приготування гороху, на який добре ловляться в'язь та лящ, займає чимало часу: відбирають крупний горох з цілою шкуринкою, засипають його в стару капронову панчоху, яку міцно з обох кінців зав'язують і опускають у холодну воду на 4-8 годин, потім кип'ятять 1,5-3 години на невеликому вогні. Щоб переконатись, що горох досяг потрібної м'якості, слід стиснути горошинку пальцями: якщо вона не лопається, а розлазиться, наче пуста, - горох готовий. Тепер з нього зливають воду і зберігають у вологій ганчірці. Насаджують горох на гачок обережно, між двох його половинок, щоб жало гачка вийшло під саму шкуру.
***
З вареного гороху, роблять також пасту, яку густо замішують на м'якому хлібі та манній крупі. З одержаного тіста катають кульки розміром з горошину і насаджують їх на гачок, як справжній горох, а частину тіста змішують з глиною, подрібненими живородками і у вигляді куль, розміром з кулак, закидають у водойму на місцях лову для принадження білої риби.
***
Приготування насадок із зерна жита, ячменю, вівса. Їх варять у невеликій кількості води (щоб тільки покривала зерно), на невеликому вогні 2-3 години, потім воду зливають, а посудину із зерном на 2-3 години щільно загортають у папір та ряднину. Парене зерно зберігають у вологій ганчірці. Нанизують зернини на гачок по одній, до декількох штук, або гронками, нанизаними на нитку, які підв'язують до гачка у вигляді намиста - від верху стержня до жала з вільним напуском.
***
Приготування манної та пшоняної каші. Варять її круто на молоці, до повного розварювання, а коли каша захолоне, додають сире куряче яйце і замішують, як тісто; суміш зберігають у вологій ганчірці. З тіста роблять кульки, які насаджують на гачок.
***
Кукурудзу готувати для насадки також нескладно. Свіжі, воскової стиглості качани варять на невеликому вогні близько години, дають їм охолонути і зберігають у вологій ганчірці. Вилущуючи з качана окремі зернини, звільняють їх від шкуринки і настромлюють на гачки обережно, щоб жало гачка залишалось у зернині.
***
Кульки з хлібної м'якушки або тісто з пшеничного борошна замішують на сирому курячому яйці. Білок яйця скріплює тісто, а жовток дає забарвлення. Це тісто зберігають у вологій ганчірці і під час ловлі риби для насадки на гачок катають кульки потрібного розміру.
Головна | Реєстрація | Вхід
