Окунь

Окунь, а також плотва належать до числа найпоширеніших прісноводних риб у наших краях. Окунь водиться скрізь: у річках, озерах, ставках. Є деякі водойми, де окунь – єдиний вид риби на весь ставок. Зовнішній вигляд окуня залежить як від якості і кольору води, так і від грунту дна. 

Стандартний окунь має ось такий вигляд: широке тулуб, невеликий горб на спині, зеленувате забарвлення біля хребта, сторони жовто-зелені, живіт жовтий, впоперек тіла тягнутися темні смужки (іноді плями), плавники на череві мають червону розмальовку, на грудях – жовту, спинний плавець сірий, очі помаранчеві. У залежності від середовища проживання вони можуть бути як світліше, так і темніше, а дрібний окунь до досягнення статевої зрілості взагалі забарвлений однотонним жовто-зеленим кольором. Має дуже великий ненажерливий рот, зуби дрібні, але гострі.

Звичайний окунь в середньому важить до 850-1250 г, але у великих і старих озерах рибалкам траплялися 2-2,5 кг, 3,2, 4 кг і навіть 4,8 кг. Окунь не росте в довжину, як багато інших риб, максимальна довжина гіганта в 4,8 кг була 54 см; окунь розростається в сторони і у висоту, ширина – 19 см, а висота – 28 см.

Великий окунь сміливо бродить по глибинах озера, а середній і дрібний віддає перевагу більш зарослі лопухами і очеретами води, де їм легше сховатися від великих хижаків і самим поохотится на іншу рибу. Але ближче до осені, і дрібний окунь підходить на глибинні місця озер. Великий окунь постійний в своєму місці проживання і майже весь день сидить на глибині і лише ввечері та вранці виходить на полювання. Ця риба зазвичай ходить зграями в 10, рідше 100 окунів, але в останніх числах осінніх місяців і на початку весни вони збираються у величезні зграї приблизно одного віку і чим дрібніше окунь, тим многочисленней зграя, іноді вони досягають чисельності в 1000, а то і 10000 рибин. Взимку вони також ходять зграями, але вже трохи менше і добре беруть на зимову вудку.

Взагалі окуня можна назвати осілого рибою, оскільки він весь рік залишається на одному і тому ж місці і навіть під час нересту залишається верним своєму притулку. Великий, як в іншому і дрібний окунь відрізняються спритністю і надзвичайною ненажерливістю, ця риба пожирає все що рухається, включаючи в раціон своїх побратимів. Я не раз бачив випливли мертвих окунів, що давилися від прожорства і риба застрявали в зябрах окуня. Він дуже швидко плаває періодичними ривками (поштовхами) і через деякий час зупиняється, і знову пливе. Окунь не дає спуску ні яку рибу, ні маленької, ні великий, немає такої живності у водоймі, чого б він не їв. Самого ж окуня хижаки не дуже люблять через його колючок, крім самого окуня, але побільше. Улюбленою їжею для цієї риби все-таки становить дрібна рибка й раки. У період, коли раки починають линяти окунь ходить поблизу в каменів корчів і інших місць, де водиться рак. У деяких краях, де мул кишить мормишем окунь росте з шаленою швидкістю і харчується їм всю зиму і майже всю весну.